Поради батькам

            Сім'я і ДНЗ –  два суспільні інститути, що знаходяться біля витоків нашого майбутнього. На жаль, їм не завжди вистачає взаєморо­зуміння, такту, щоб почути і зрозуміти один одного.

           Непорозуміння між сім'єю і дитячим навчальним закладом тягарем лягає на плечі дитини. Як змінити такий стан речей? Як зацікавити батьків роботою ДНЗ, допомогти зрозуміти важливість єдиних вимог сім'ї і дитячого садка?

            Відомо, що багато хто з батьків цікавиться лише тим, як дитина їсть у дитячому закладі і чи добре її одягли, вважаючи, що дитячий садок – місце, де лише доглядають дітей, доки їх батьки знаходяться на роботі.

          Тому постає завдання зближення з батьками, пошуку шляхів взаємо­розуміння, ознайомлення батьків не лише з організацією педагогічної роботи з дітьми, а головне –  ознайомлення з виховною метою, тради­ціями групи і дитячого садка.

           У роботі з батьками можна використовувати різні форми, що збли­жують педагога і батьків, наближають сім'ю до дитсадка, допомагають визначити оптимальні шляхи виховного впливу на дитину, наприклад:

·        проведення загальних (групових, індивідуальних) зборів;

·        педагогічні бесіди з батьками;

·        «круглий стіл» із батьками;

·        тематичні консультації;

·        конференції з батьками;

·        спільне дозвілля;

·        відвідування сімей;

·        оформлення вітрин;

·        дні відкритих дверей;

·         батьківські університети;

·        робота з батьківським активом групи

Заповіді Марії Монтесcорі для батьків
Якщо Ви будете хоча б раз на рік перечитувати цей список, то взаємини здітьми можуть вийти на якісно новийрівень, а дитина виросте більшрозвиненою і гармонійною особистістю:

Дітей вчить те, що їх оточує.
Якщо дитину часто критикують - вона вчиться засуджувати.
Якщо дитину часто хвалять - вона вчиться оцінювати.
Якщо дитині демонструють ворожість - вона вчиться битися.
Якщо з дитиною чесні - вона вчиться справедливості.
Якщо дитину часто висміюють - вона вчиться бути боязкою.
Якщо дитина живе з почуттям безпеки - вона вчиться вірити.
Якщо дитину часто ганьблять - вона вчиться відчувати себе винуватою.
Якщо дитину часто схвалюють - вона вчиться добре до себе ставитися.
Якщо до дитини часто бувають поблажливі - вона вчиться бути терплячою.
Якщо дитину часто підбадьорюють - віна набуває впевненість у собі.
Якщо дитина живе в атмосфері дружби і відчуває себе необхідною - віна вчиться знаходити в цьому світі любов. 
Не кажіть погано про дитину - ні при ній, ні без неї.
Концентруйтеся на розвитку хорошого в дитині, так що в підсумку - поганому не залишатиметься місця.
Завжди прислухайтеся і відповідайте дитині, яка звертається до вас.
Поважайте дитину, яка зробила помилку і зможе зараз або трохи пізніше виправити її.
Будьте готові допомогти дитині, яка перебуває в пошуку і бути непомітним для тієї дитини, яка вже все знайшла.
Допомагайте дитині освоювати неосвоєне раніше. Робіть це, наповнюючи навколишній світ турботою, стриманістю, тишею і любов'ю.
У зверненні з дитиною завжди дотримуйтеся кращих манер - пропонуйте їй найкраще, що є в вас самих.
А в народі кажуть: «Насправді у відносинах з дітьми все не так складно: хочете хороших дітей - будьте хорошими батьками».