5 вересня 2017 року Верховна Рада проголосувала за Закон «Про освіту». Він має на меті докорінно змінити українську школу – перейти від простого зубріння та відтворення інформації до розвитку нестандартного мислення та творчості. З наступного року учні, які пішли до першого класу, навчатимуться 12 років. Які ще зміни чекають на українську середню освіту?
Застосовувати методи викладання, засновані на півпраці
Міністерство наголошує на тому, що учнів залучатимуть до різного роду ігор, реалізації дослідницьких і соціальних проектів, групових занять тощо. Задля цього навіть хочуть облаштувати мобільні робочі місця.
Оцінки — як рекомендація, а не як батіг
Нова школа передбачає, що оцінки учнів слугуватимуть радше як інструмент аналізу здібностей учня, вони носитимуть рекомендаційний характер.
Вивчення індивідуальних навичок
У Новій школі будуть вимірювати індивідуальні схильності та здібності кожної дитини для цілеспрямованого розвитку і профорієнтації. Як значиться у тексті концепції, для цього потрібно буде співпрацювати з позашкільними закладами освіти.
Без дискримінації та знущань
Обіцяють також запровадити програми із запобігання дискримінації, насильства та знущання в школі. Як? Питання відкрите. Зрештою, жодних конкретних вказівок поки що немає. Принаймні, їх не надали громадськості.
«Так» — інклюзивній освіті
У Новій школі, як декларує документ, буде заохочуватися інклюзивна освіта. Для учнів з особливими потребами створять умови для навчання спільно з однолітками. Для таких дітей буде запроваджено індивідуальні програми розвитку, включаючи корекційно-реабілітаційні заходи, психолого-педагогічний супровід.
Більше математики і хімії
Варто зазначити, що особливу увагу у новій школі планують приділяти вивченню природничих наук.
«Фізика, хімія, біологія і математика ― основа інноваційної інфраструктури нашої економіки. Тому ми намагаємося це підтримати», — відзначила у інтерв’ю Громадському радіоЛілія Гриневич. — Наприклад, ми побачили, що все менше абітурієнтів ідуть на інженерно-технічні та природничо-математичні спеціальності, а вчителя фізики, хімії чи біології знайти взагалі дуже складно. Щоб мотивувати кращих абітурієнтів іти на ці спеціальності, ми пропонуємо підвищити на них стипендії».
Довгі 12 років
Навчання у школі матиме 3 рівні: початкова освіта — з 1 по 4 клас, базова середня — 5-9 клас та профільна середня школа, яка передбачає навчання в ліцеї або закладах професійної освіти — 10-12 клас.
Чомусь в останні роки ми та і МОН почали забувати про те, що є ще такий предмет у школі, як математика. Тому був радий прочитати на сайті НУШ Нові матеріали з "Математики" для пілотних шкіл.
Цитата
"Видавництво “Літера ЛТД” підготувало і надіслало у школи, які працюють у межах дослідно-експериментальної роботи Всеукраїнського рівня за темою “Розроблення і впровадження навчально-методичного забезпечення початкової освіти в умовах реалізації нового Державного стандарту початкової загальної освіти” навчальний посібник “Математика. 1 клас. Частина 2” (автори: С. П. Логачевська, Т. А. Логачевська, О. А. Комар). Цей посібник розрахований на весь другий семестр. Йому надано гриф відповідної комісії МОН."
Прочитав недавно два коментарі. обидва автори мають рацію. А Ваша думка яка? 1 коментар. Українська школа повинна дати своєму випускникові чотири речі: ЗНАННЯ, ВМІННЯ, ВИХОВАННЯ І ЗДОРОВЯ. Випускник повинен оволодіти основами знань, вміти ці знання використовувати у своєму житті, набути якусь професію, щоб зразу ж після школи зміг заробляти собі на хліб. Крім того, він повинен навчитися вести себе серед людей, вміти вести диспути, написати заяву чи оформити будь-який документ. Він має стати патріотом Батьківщини, знати її історію та культурні надбання, бути готовим її захищати. Школа повинна навчити його стежити за своїм здоровям, займатися фізичною культурою, правильно харчуватися та на сучасному рівні себе обслуговувати. Тобто школа хлопця має навчити і виховати як справжнього джентельмена, а дівчину - як леді, майбутню дружину і маму, потрібних для країни освічених відданих громадян. Не за одними схоластичними знаннями молода людина має йти до школи. 2 коментар. І що з цього вчить сучасна школа? Набути якусь професію, щоб зразу ж після школи зміг заробляти собі на хліб? Вміти вести диспути? Оформити будь-який документ? Стежити за своїм здоров'ям (спитайтеся учня в школі, коли він останній раз відкривав підручник з БЖД чи валеології ?) Займатися фізичною культурою??? Правильно харчуватися (спитайтеся, хто з учнів знає, що білки перетворюються в організмі на амінокислоти лише в кислому середовищі, тому незрозуміло, на кого орієнтована така їжа, як картопля з м'ясом)? Ніхто навіть не знає, як правильно чистити зуби. Єдине, що знають, - це історію України, яку вчать не по офіційних документах, а по підручниках (як автор написав - так і вивчать, різні автори пишуть по-різному і хто зна, де правда) і те, що потрібно бути патріотом, хоча ніхто не знає, що означає слово "патріот". Чому вчителька, яка прийшла на урок, повісила на крісло свою сумочку і пішла, повинна отримувати зарплату як у професора і доктора наук, якщо врахувати, що зараз багато з них працюють на півставки, бо нема достатньо студентів. І при цьому вона не знає, скільки часу потрібно витратити на те. щоб написати посібник, наукову статтю чи підготуватися до виступу на міжнародній конференції. Це нормально? Коли вчителька англійської мови у своєму класі як класний керівник 2 місяці готується з дітьми до Дня англійської мови в школі і діти в 11 класі не розуміють, як розмовляти англійською в минулому чи майбутньому часі - це нормально? Мова йде в першу чергу про те, що потрібно навести порядок і відкинути все зайве, а потім вже нарощувати все необхідне. А зараз справді дуже багато зайвого в школах
Лише в Україні та Білорусі функціонує 11-річна система освіти, що лишилася у спадок від Радянського Союзу. В інших цивілізованих європейських країнах тривалість отримання середньої освіти складає від 12 до 14 років. Міністр освіти пояснює необхідність збільшення тривалості навчання до 12 років просто: обсяг знань та інформації, яку отримує середньостатистичний український школяр, за останні десять років суттєво збільшився, тому необхідно провести перерозподіл навантаження.Однак...
Хор невдоволених батьків у відповідь начебто має почати жалітися на те, що родинні бюджети не зможуть безболісно потягнути зайвий рік "байдикування". Але варто зазначити, що кожне нове покоління так чи інакше стає все менш і менш самостійним у соціально-побутовому плані. Діти, що зростали у голодні дев’яності, цілком могли мати свій перший заробіток років у 16-17, а зараз навіть студент п’ятого курсу не особливо поспішає шукати собі навіть тимчасову і неважку роботу на літо, оскільки знає, що батьки все одно нагодують та забезпечать усім необхідним. Тому краще вже зайвий рік навчання, аніж справжнє байдикування.
Що і чиїм коштом куплятимуть у класи в 2018 році: нові штори чи коврики для йоги? Чи здатна Україна скласти екзамен на знання та навички за міжнародної системою PISA, у якій бере участь вперше? Чому мають навчати школярів у майбутньому: табличці множення чи гідності? Відповіді на ці питання залежатимуть від того, хто візьме верх в Управлінні освіти: інноватори чи інерційна більшість. Від перемоги одних чи інших відповідно залежатиме і сценарій розвитку:
трансформаційний
інерційний
чи й зовсім катастрофічний
Про те, який із сценаріїв найбільш вірогідний, експерт Українського інституту майбутнього Микола Скиба розповість 30 січня о 17:00 в аналітичному центрі Український інститут майбутнього.
Хотілося б послухати. Хоча, можливо, на наступний день все це буде в інеті. Слідкуємо
Із нового навчальногороку чотири школи Сумщини вчатьпершачків за зміненою методикою – як учасники пілотного проекту з запровадження нового освітнього стандарту. Один із закладів – 27-ма Сумська школа. Тут вже сформовано два першихкласи. У кожному – не більш як 30 учнів. На всю Україну на цейрік обрали 100 пілотних шкіл – по чотири у кожному регіоні. Разом із 27-ю сумською школою пілот в області проходитимуть у Шостці, Недригайлові та Краснопіллі. На «Нову українськушколу» цьогоріч область має понад 87 млн. грн., з них половина (44 млн. грн.) – з Державного, половина (43 млн. грн.) – з місцевих бюджетів. Із 1 вересня наступного року новий державний стандарт має бути в усіх без винятку закладах середньої ланки.
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі. [ Реєстрація | Вхід ]
